RSS дозволяє користувачам підписатись на оновлення матеріалів вашого сайту і отримувати цю інформацію будь яким зручним для нього способом.

Про те як додати RSS feed до вашого сайту cтвореному на основі Nextjs я спробую описати в даному матеріалі.

Ти можеш підписувати власні коміти і теги, щоб інші люди могли бути певними, що зробив їх саме ти. Якщо коміт або тег містить GPG, SSH, або S/MIME підпис, GitHub помічає такі обʼєкти як "Verified" або "Partially verified."

Сучасний робот пилосос оснащено камерою, радаром і бог зна ще чим. При цьому усьому він завжди має доступ до інтернет і, теоретично, може надсилати розмови, фото, адреси та карти ваших помешкання якомусь абстрактному Лі Хуан Чжану. А беручи до уваги те, що скоріш за все, у вашому будинку (та й на вас самих і ймовірно на усіх членах вашої родини) окрім робота пилососа ще купа різної іншої "розумної" техніки, то й же Лі Хуан Чжан, якщо того захоче, може знати про вас стільки всього, що ви й самі про себе не здогадуєтесь. Серцевий ритм, кількість кисню у крові, температуру повітря і підлоги у ваших кімнатах, яскравість освітлення... Ще трохи і вони будуть знати ваш гормональний фон. Страшне 😬

Отже, час від часу я замислювався над необхідністю відвʼязати робота пилососа від китайських "хмар" і використовувати його виключно локально. Під час рісьорчу знайшов штуку під назвою Valetudo, але для встановлення потрібний root доступ до операційної системи. Власне про це і пишу. Насправді в інтернетах вже достатньо матеріалів на цю тему. Але тут я спробував скомпілювати усе до купи, послідовно та українською мовою.

Перш за все, для того щоб взаємодіяти з пристроєм Mikrotik на базі RouterOS, ми маємо встановити на нього публічний ssh ключ того пристрою, з якого будемо виконувати команди. Та проасоціювати цей ключ з обліковим записом вашого користувача на пристрої.

1MIKROTIK_ADDRESS=<mikrotik-address>
2ssh $MIKROTIK_ADDRESS "/file print file=id_rsa.pub; file set id_rsa.pub contents=\"`cat ~/.ssh/id_rsa.pub`\"; /user ssh-keys import public-key-file=id_rsa.pub.txt user=admin;"
3

Де <mikrotik-address> - адреса вашого mikrotik пристрою.

Після цього підключаємось до mikrotik пристрою за допомогою ключа

1ssh $MIKROTIK_ADDRESS
2

Макбук з європейською клавіатурою відрізняється від американської розташуванням деяких клавіш.

І якщо форма клавіші "Enter" та розташування "Backslash" мене якось не зачіпають, то знак ~ для мене особисто одна з найчастіше використовуваних клавіш. І через те що вона розташована внизу замість гори, мені доводиться викручувати собі пальці кожного разу. Тож я знайшов спосіб як "повернути" її на своє нормальне місце.

В предыдущей заметке я писал о том как нужно плясать, чтобы Ubuntu Server 20.04.1 LTS взлетел на RaspberryPi 3b+. Способ абсолютно рабочий. Одна из моих "малин" стабильно работает уже второй год в качестве домашнего мини сервера. Home Assistance, видеонаблюдение, датчики и прочее.

Но давным давно уже вышло обновление. Сначала 20.04.2 LTS, а после и 20.04.3 LTS. Всё что я хотел сказать - это то что больше не нужно “плясать”. Записываешь образ Ubuntu Server 20.04.3 LTS на флешку, HDD или SSD, подключаешь их к “малине” по USB и всё. Оно просто работает!

Продолжение истории из предыдущей заметки... Есть официальный подготовленный для "малины" образ Ubuntu Server 20.04.1 LTS (Focal Fossa), но, как обычно, его загрузчик подразумевает запись на MicroSD карту со всеми вытекающими. Поколупавшись некоторое время в интернатах я набросал вот такую шпаргалку.

Проверялось это на Ubuntu Server 20.04.1 LTS, RaspberryPi 3b+, SSD Samsung в "кармане" с USB интерфейсом.

UPD: С Ubuntu Server 20.04.3 LTS вообще ничего делать не нужно. Записал и пользуешься.

Raspberry PI замечательное недорогое устройство на основе которого можно строить различные проекты, как ради экспериментов так и для практических нужд. Но большинство "рецептов" в интернете предлагают запускать на “малине” OS Raspbian. Причем чаще всего десктопный. Это специально созданный для Raspberry PI 32-х битный дистрибутив Linux на основе Debian. Но для моей цели требовалась 64-х битная система, причем GUI мне так же не нужен, ибо “малинка” будет выполнять роль сервера и доступ для управления ею мне нужен через ssh. Благо добрые люди подготовили arm64 дистрибутив Ubuntu Server специально для Raspberry PI 3. И всё бы хорошо, но предполагается, что вы будете “гонять” его на SD карте. А SD-шки медленные, ненадежные, сильно греются в процессе эксплуатации, а также имеют сравнительно малый объем (мне нужно много места). А еще они часто “умирают”, особенно если “малинка” выключается не штатно (например пропало электричество).

И вот я пришел к простому рецепту.

Задача

Как закатать образ Arm64 Ubuntu Server 18.04.3 на USB диск, например, SSD или HDD в “кармане” и заставить это всё работать на Raspberry PI 3 B+ без использования micro SD card.

Допустим, вы являетесь счастливым обладателем доменного имени john.name и вам захотелось принимать почту на адрес [email protected]. Но читать вы её хотите в ящике [email protected].

Или еще ситуация - вы популярный блоггер, которому люди задают много вопросов на имейл. Вы можете создать для этого специальный, например [email protected]. А письма отправленные на этот адрес будут пересылаться в ваш старый добрый [email protected]. Но при этом вы настраиваете фильтр, который будет сортировать эти письма в отдельную категорию.

В общем придумывать можно долго. Давайте лучше посмотрим как это сделать. За одно и для себя сберегу инструкцию, чтобы не гуглить много если снова понадобится.